www.via-regia.org.ua
Via Regia (Королівський шлях) – це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв’язку між Східною і Західною Європою. Довжина його 4500 км, він існує вже понад 2000 років, поєднує 8 європейських держав і проходить через території сучасних України, Білорусі, Литви, Польщі, Німеччини, Бельгії, Франції та Іспанії. Нині існує як транс-європейський транспортний коридор СІІІ (міжнародна автомагістраль E40).
Via Regia у більш ширшому розумінні є позначенням певного типу доріг, які у середньовічній Європі підпорядковувалися безпосередньо королю і також були під його особливим захистом. Саме тому цей маршрут ще називають Королівським шляхом.
Важливу роль для утворення Via Regia зіграли військові походи франків у напрямку Сходу. В першій половині VI ст. франки захопили королівство Тюрінгія. Франкські війська пішли тим же шляхом, яким століття тому користувались римляни при своєму марші до Ельби, чим стабілізувався „коридор“ пізнішого шляху Via Regia. Але поняття “Віа Регія” („Via Regia“) має різні рівні значення:
- Шляхи під королівським захистом, які мали назву „Via Regia“ („Віа Регія“), існували в Святій Римській Імперії Германської Нації в часи міцної королівської влади, яка дійсно могла гарантувати захист на дорогах.
- В деяких регіонах Європи з’являється „Via Regia“ (переважно історично) як назва вулиці , яка виходила з первісного статусу „Королівського шляху“, підтвердження чого можна ще знайти в актуальних атласах.
- Окрім того, „Via Regia“ в основному вживається як метафора в науці та політиці, а „королівський шлях“, „золота стежка“ означає напрямок для оптимального рішення проблеми. На симпозіумі місцевих політиків Саксонії у 2002 році було дано формулювання „Via Regia – королівський шлях Європи“, яка посилалася на символічне значення історичної дороги для процесу європейської інтеграції.
Нині міжнародна мережа Via Regia використовує потенціал Королівського шляху як символ об’єднання Європи. У 2005 році шлях був відзначений як «Великий культурний шлях Ради Європи» (Mayor Cultural Route of the Council of Europe). Міжнародна мережа “Віа Регія – культурний шлях Ради Європи” створена для продовження культурного обміну між країнами Європи та сприяння їх зближенню. Міжнародним координаційним пунктом мережі “Віа Регія – культурний шлях Ради Європи” являється Європейський культурно-інформаційний центр в Тюрінгії (Німеччина) в особі його директора Кароліне Фішер. Україна з її багатством культурної спадщини, своєрідністю та неповторністю є невід’ємною частиною давнього культурного шляху Via Regia, що створює нерозривний зв’язок з культурними надбаннями країн європейського простору.
Доречі, відрізок підкарпатського фрагменту Шляху святого Якова, який становить 219 км, збігається з Via Regia. Шлях святого Якова, або шлях до Сантьяго (ісп. Camino de Santiago) – паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, головна частина якої пролягає по Північній Іспанії. Відомий з IX століття. Входить до числа пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 1999 року по «Дорозі Якова» паломництво здійснюють православні віряни України. У жовтні 2013 року було відкрито новий відрізок Шляху Святого Якова – з Медики на польсько-українському кордоні до Перемишля. Траса вестиме місцевостями прикордонної смуги, буде пов’язана з велосипедною доріжкою та зі шляхом ікон.
Історичний коридор Via Regia в Україні в період Київської Русі
Існує цілий ряд документів та знахідок періоду VIII-X ст., які підтверджують обмін між королівством франків та слов’янськими землями. Сполучення на схід захищалось слов’янськими валовими спорудженнями та фортецями, на місці яких пізніше виникли міста.
У період існування Київської Русі її територію пересікали три міжнародні артерії: Бурштиновий шлях (з Балтійського моря в Чорне через Віслу, Сян і Дністер), Шлях із варяг у греки (з Балтійського моря в Чорне через Неву, Ладогу, Волхов і Дніпро) та Шлях з Булгару на Волзі в Кордовський халіфат в Іспанії (по Волзі та Оці, далі через Чернігівську землю на Київ – Галич – Перемишль – Краків – Прагу – Регенсбург – Трір). Останній шлях, який перетинав майже всю Європу, можна назвати Via Regia – трансєвропейським шляхом. Сформувався він у Х ст., коли після прийняття мусульманства Чорна Булгарія з центром у Булгарі на Волзі (нині Казань) трансформувалася у потужну торгову державу, пов’язану через Хорезм з великим шовковим шляхом в обхід Хозарії. З ХІ ст. цей шлях став основним транзитним європейським шляхом.
Поки не було розвинених твердих ґрунтових доріг основне сполучення відбувалося річковими шляхами. При цьому на Русі використовували лодії – малі дракари вікінгів, які мали малу осадку на воді, могли іти під веслами або під парусом, легко перетягу-валися на катках по суходолу між річками. По Via Regia в столицю Русі надходили шовк, предмети розкоші, прянощі, інші східні товари та північні хутра. У зворотньому напрямку йшли раби, мед, віск та ремісничі вироби. В Києві Віа Регіа перетиналася з Шляхом із варяг у греки, через який сюди потрапляли візантійський та скандинавський імпорт.
В реконструйованому вигляді українська частину Via Regia станом на XI–XIV ст. виглядає так: Київ – Корець – Острог – Луцьк – Львів – Перемишль
Або більш детально: Київ – Житомир – Новоград-Волинський (літописний Звягель) – Корець (столиця Корецького князівства) – Острог – Рівне – Клевань – Олика (пізніша столиця уділу князів Радзівілів) – Луцьк – Дубно – Броди – Пліснеськ (сьогодні с. Підгірці) – Олесько – Буськ – Львів – Самбір – Добромиль – Нижанковичі – Перемишль.
Весь цей шлях був сухопутнім, супроводжувався встановленням твердого покриття (т. з. битий шлях з каменю вапнякових порід) та спорудженням мостів і охоронних замків. У Х ст., судячи зі статутів австрійських та рейнських міст, основними предметами експорту з Русі були раби, мед, віск, хутра, коні, а також сіль, ремісничі вироби, зокрема пряслиця з рожевого овруцького шиферу, залізні навісні замки, глиняні іграшки та писанки. Ввозилися на Русь ремісничі вироби, зброя, кольорові метали, штаби – заготовки з рейнської руди, сукно та предмети розкоші.
На Vіа Regia розкинули свої факторії також єврейські купці з Кордовського халіфату адрадханья, які в основному торгували рабами. Такі факторії були і у Перемишлі та Києві. Товари шляхом з Києва до Перемишля перевозилися на чотирьохколісних возах…
З розпадом Русі та виникненням Галицького і Волинського князівств, а також з заснуванням нових міст у західній частині сьогоднішньої України стабілізувалися і укріпилися сполучення між Східною та Західною Європою за допомогою середньо-німецького шляху Віа Регія. У нових сучасних умовах ХХІ ст. Vіа Regia переживає період відродження, перш за все, як туристичний шлях, який з’єднує Східну та Західну Європи, сприяє їх зближенню та інтеграції.
Відродження історичного шляху
Історія старого шляху Віа Регія як військового шляху згідно історичних джерел починається з походів франків та, що цікаво, закінчується походами французів. В останній раз цей маршрут здобув європейського значення через війська Наполеона, коли вони користувались ним не тільки при їхніх загарбницьких походах на Росію та Іспанію, але також при їхніх відступах.
Між цими подіями лежать півтори тисячи років європейської історії, яка тісно пов’язана з шляхом Віа Регія. З побудовою залізниці у 1835 році шляхи втратили своє значення. Люди, які ходили по дорогам пішки, отримали можливість подолати відрізки шляху швидше та подорожувати на дуже великі відстані. Транспортування товарів на великі відстані не було вже таким тяжким, як по погано пристосованих дорогам. В послідуючий період індустріалізація сприяла швидкій розбудові залізничних ліній. Поїзди стали придатним транспортним засобом для важкої індустрії, а також для постачання міст, що бурхливо розвивалися. Хоча мостити дороги в деяких містах почали вже у ХІІ-ХІІІ ст., більша частина доріг була не укріплена, ще й до того брак придатних транспортних засобів привів до занепаду дорожньої мережі на десятки років. Оскільки в частині розвитку міст відбувалася постійна зміна маршрутів, то Via Regia ніколи не мав точного курсу, який був би однаковим протягом століть. Через те, що на цьому шляху вже у середні віки відбувалась більша частина торгівлі Схід – Захід, кожний правитель прагнув, по можливості, перетягнути шлях на свою територію, оскільки прибутки з оплати дорожнього мита були високими.
Сьогодні повний історії шлях є прямим відрізком європейського автомобільного маршруту Е-40 та нового автобану А4 і тим самим швидкісною дорогою для відчуття індивідуальної мобільності. Технічно шлях перетворюється на високотехнологічну асфальтову дорогу, яка прорізує ландшафти та населені простори та дає індивідууму можливість надійного переміщення тільки за допомогою комплексних технічних засобів. Наприклад, весь новозбудований відрізок автобану А4, що є частиною європейського маршруту Е-40, у нових землях Німеччини є взірцем інженерного досягнення у Німеччині з точки зору безпеки та технологічності.
Чи може автобан при таких умовах поєднувати культури та народи як старий шлях Віа Регія? Чи може цей шлях означати „життя“?
Віа Регія, як шлях Боніфатія, який за дорученням Риму та Карла Мартеля заснував в Гессені та Тюрінгії марки та єпископства і тим самим створив стабільні державні та церковні структури, або як майбутній шести смуговий автобан А4, приблизно 2000 років вже є „європейською магістраллю“ з важливим економічним, культурним, політичним та воєнним значенням, живою як ніколи і, одночасно, дужою об’єднучою символічною силою.
Напрямки шляху
Довгострокова мета мережі Віа Регія, до якої в майбутньому будуть входити 48 регіонів з 8 країн – це, по можливості, широке та детальне зображення історичних, культурних та сучасних об’єктів та подій у Віа Регія - коридорі. Це робить очевидним європейську спільність шляху. Ця інформація буде мати реальну цінність для користувача лише тоді, коли вона буде точною. Якщо вас цікавить детальна інформацію по кожному регіону Віа Регіа - коридору в конкретно взятій європейській країні, з сучасними автомагістралями, шосе, пішохідними та велодоріжками та інші туристичні маршрути, ви можете ознайомитися з нею на офіційному сайті координатора мережі Via Regia в Європі - www.via-regia.org
Про Раду Європи
Рада Європи (англ. Council of Europe, фр. Conseil de l’Europe) – міжнародна організація 47 держав - членів у європейському просторі. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі на французько-німецькому кордоні.
Мета Ради Європи (далі РЄ) – досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною, і сприяння їх економічному та соціальному прогресу. Рада Європи розглядає питання, що мають важливе значення для його членів, у тому числі питання попередження злочинності, зловживання наркотиками, охорони довкілля, біоетики та міграції. Рада Європи була заснована в Лондоні 5 травня 1949 року Лондонською Угодою та підписана десятьма країнами-засновниками (Бельгією, Данією, Францією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Швецією та Великобританією). Це робить її найстарішою політичною організацією в Європі. Офіс Ради Європи в Україні офіційно розпочав роботу 6 жовтня 2006 року. Офіс сприяє реалізації місії Ради Європи в країні щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, а також здійснює координацію та забезпечує реалізацію проектів і програм співробітництва. Адреса Офісу: www.uaconsulate.org
